Їй холодно одній, інієм з-під вій дивиться вона, Ти обігрій і зрозумій холодно самій. Хай навколо всі, її надія – ти...
Вона його не ревнує. Байдуже. Він і так не її. Він прототип більшості з тієї книги. Він нічий, як і вона. Проте вони змушують один одного посміхатися (уривок з роману "Антикілер")
але ж слова і мелодія просто отпад!) коли її слухаю - згадую хороших людей, тебе наприклад))
все відбувалось в маршрутному таксі №140 Львів-Городок....Водій не хотів взяти бабку по пенсійному посвідченні.вона ж настійливо не хотіла покинути салон автобуса після чого водій викинув її сумку з маршрутного таксі і розбив літру сметани яку бабка везла
це наша сила. Синьо-жовтий прапор - це Україна. Ми українці і патріоти всі. Любіть Україну, як любим її ми... – Я люблю Україну - це моя родина, єдина. Я українець Я українець Я пишаюсь тим що я україне
Чому трапляється таке ніхто не знає. І виникло багато запитань. Її він досі пристрасно кохає, Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.
ору в друга є німецька вівчарка) я її навчив коли кричиш зій хайль і кидаєш зігу вона гавкає)
Несла Галя воду і коромисло її вгнулось і вона на голову єбанулась
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.
Звучить осінній вальс... І знову кличе в клас... І знову ми несем до школи квіти... А сонце золоте всміхається до нас... Дарує ласку бабиного літа... Це наша школа, рідна школа! Дитинства нашого земля! Її не зрадимо ніколи, бо ми одна сім'я