Хлопці, що стали цвітом
.::Я краплею з дощу, що впаде мов між нами чекаю і молю торкни мене вустами закохана у тінь сама я тінню стала почувши слово ти я в небеса пристала::.
Ти мене вибач що я став дорослимI вже минула сорок третя осiньЯк я побачив перший раз свiй дiмМам!а можна я до тебе завтра приїдуI ми на кухнi не одну годинуСобi на рiзнi теми посидим
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Бій на світанні, сонце і дим. Мало хто знає, що ж буде з ним. Що буде завтра в юних думках – В когось надія, а в кого страх. Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей не твоя війна? Стали батьками доньки й си
Сонце, вибач, я б вирізав спеціально для тебе рубрику "Обережно люди", але у Сєви вийшло шикарною ціла програма і гадаю, що дещо в ній ти знайдеш для себе корисним і смішним. Однім словом, насолоджуйся!
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Я НЕ ПОЕТ !..... Я не поет і нестараюсь стати ним, Пишу про те що в серці наболіло, Я постараюсь описати, все те шо відбулось. Як тає сніх,напевне кожен бачив. і як сн
Ти хочеш, щоб я став твоїм. Напевно, це смішно, та втім Ти так давно сказала своїм, Що скоро і я стану твоїм. Навряд чи дім твій стане моїм, Мені буде тісно і холодно в нім, І я розумію, що мріям моїм Не буде місця в домі твоїм. Ти – лялька, тобі все