і водила мене у поля, край села. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка І зелені луги, с
Пробач за сльози,що пекучими були,коли за чварами нас доля обіймала...Пробач за весни,що для тебе не цвіли...І не карай за те,що боляче кохав я...
Мені сорочку мама вишивала, Неначе долю хрестиком вела. Щоб я легких стежинок не шукала, І до людей привітною була. Виконуй, доню - мама говорила, Життя закони істини прості. Не зраджуй землю, що тебе зростила, Не залишай нікого у біді. А сорочка мамина
Про шевця Віника, Смерть, золотий перстень і долю
«Доля»/«Не женися на багатій...»/«І тут, і всюди -- скрізь погано...»
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна Буде пити, не п'яніти від дешевого вина Моя дівчинко печальна, моя доле золота Я пpодовжую кpичати, ніч безмежна і пуста
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А. Кос-Анатольський «Решето і коломийка» із балету «Хустка Довбуша»
Dress Code - Я про тебе мрію до болю,я тобою марю до забуття,ти моя надія і доля,Ти моє життя(www.primemusic.ru)