олька оленька

П"ятнадцять двісті сорок сім

Мої янголи вмирають першими

Чорний ґрунт оросився кров'ю

В мені був цілий океан

Я її не зможу забути ( проза )

"Тимчасові" переможці ( автор -- Богдан Зеленюк )

Моя душа (for Михалич)

Пробачити тебе

Не все так погано

Ранок, зазвичай дається важко.

я до визга смешная

Її не цікавлять вірші ( автор -- Любомир Винник )

Мені так хотілось цілувати тобі руки

Ти часто бавишся з хлопчиками сімнадцятирічними

Ти цілував її у чоло

Скажіть

Україні

Не стріляй

Ти знову прийшов ?

Прощай. Спокойной ночи

Україна навіки жива. Герої не помирають.

Самый больной стих, из самых больных когда-то ...

Моя осень

Воїни не вмирали ( сл. Ніколассон )

Хтось стоїть один, з пустими кишенями

Пегас

родной посторонний

Поету

Дощ твій холодний бив мене кулаком у обличчя

Повертайся живим

Твій героїн

Пройшла любов - зостався страх

Між нами дроти, кілометри, міста

Розірви мене

У меня к тебе - тишина

А людям не жить, якщо не любити ( автор - Олька Оленька)

Пообещай

Це саме той момент

Повільно порахуй до семи

Ти носиш в кишені гаманець й телефон...

Ти ж блять знаєш

Перший день ностальгії

Не естетично ( проза )

А хулі ?

А як розривалось, то тріщало ?